Казахстан

Географічне розташування Казахстану

Казахстан за розмірами дорівнює всій Західній Європі та є дев'ятою за величиною країною у світі. Казахстан межує з Росією на півночі, Китаєм на сході та Киргизстаном та Узбекистаном на півдні. Більшість країни є сухий степовий ландшафт, вкритий травою і піском. На сході розташовані холодні та пустельні Гори Алтаю. Країна не має берегової лінії та має континентальний клімат з холодною зимою та спекотним літом.

Коли країна була частиною Радянського Союзу, радянська влада використовувала цей регіон для випробувань ядерної зброї та захоронення токсичних відходів. Деякі райони радіоактивні, а багато річок дуже забруднені. Радянський Союз також використовував Аральське море для зрошення бавовняних плантацій. Це призвело до таких величезних руйнувань, що Аральське море називають однією з найбільших екологічних катастроф у світі. У сухому морі ще залишилися хімічні забруднювачі, які поширюються з вітром. Великі екологічні проблеми є серйозним ризиком для здоров'я населення.

Коротка історія Казахстану

Починаючи з кам'яного віку, Казахстан був заселений різними кочовими племенами. У 15 столітті у племен склалася спільна мова, культура та економіка. Історики вважають, що казахи, мабуть, першими навчилися приручати коней і їздити ними верхи. Загроза монгольської навали на початку XVIII століття змусила племена шукати захисту у російського царя. Казахи вважали цей союз тимчасовим, а росіяни сприймали Казахстан як нову частину країни.

1920 року Казахстан став Російською республікою, а 1936 року — Радянською республікою. Було створено комуністичну державу. Комуністичний режим провів насильницьку колективізацію землі, що призвело до голоду серед кочових племен та загибелі понад мільйон казахів. Радянський Союз побудував у цьому районі великі табори для військовополонених, і мільйони людей були відправлені до таборів та змушені працювати. Пізніше Радянський Союз розпочав проект з метою обробки більшої частини земель на півночі. Це призвело до того, що багато росіян переселилися, щоб захопити ці території, а багато кочових племен втратили кошти для існування. Спільно ці події призвели до появи такої великої кількості нових мешканців, що казахи стали меншістю. Казахстан став незалежним у 1991 році внаслідок розпаду Радянського Союзу. Потім значна частина переселеного населення повернулася до країн свого походження.

Суспільство та політика Казахстану

Формально Казахстан сьогодні є демократичною республікою, але на практиці вважається авторитарною державою. Президент є главою держави та має велику владу. Президент є верховним головнокомандувачем збройних сил і може накласти вето на законопроект парламенту. Президент призначає уряд і прем'єр-міністра і може їх розпустити, якщо захоче. Він також може розпустити парламент, котрий обирається кожні п'ять років. Конституційний суд було замінено Конституційною радою, в якій президент має право вето.

Після здобуття незалежності у 1991 році в країні протягом майже 30 років перебував один і той самий президент. У 2019 році президент пішов у відставку і сам обрав собі наступника – ним став Касим-Жомарт Токаєв. З того часу президент Токаєв виграв наступні вибори. Вибори зазнали критики з боку міжнародних спостерігачів за виборами. Вони вважають, що мали місце масштабні фальсифікації виборів та відсутність свободи вираження поглядів, і тому вибори не відповідають міжнародним стандартам. Жодні з виборів, що відбулися в Казахстані, не були визнані повністю вільними і справедливими.

У Казахстані домінуючі ЗМІ або належать державі або належать проурядовим компаніям. Свобода слова та зборів обмежена, а кількох представників опозиції було ув'язнено.

Економіка та торгівля Казахстану

Казахстан стає економічним лідером серед країн колишнього СРСР. Упорядкована економіка та ринково-ліберальне законодавство залучили іноземні інвестиції, і після переходу від планової економіки до ринкової економіки у 1990-х роках економіка стала стабільною. Великі відкриття запасів нафти і газу в Каспійському морі призвели до швидкого економічного зростання, і країна спромоглася погасити свої кредити Міжнародному валютному фонду. У країні спостерігалося дещо нижче зростання після фінансової кризи 2008-2009 років та після падіння цін на нафту у 2014 році. Це особливо вплинуло на бідне населення.

Нафтопроводи полегшили експорт нафти. Експорт сировини, такої як природний газ, та корисних копалин, таких як мідь, залізо та золото, також є важливим джерелом доходу. Однак Казахстан характеризується бідністю, широко поширеною корупцією та високим рівнем безробіття. По суті це невелика група, яка виграла від приватизації та економічного зростання. Велика частина населення зайнята у сільському господарстві та займається розведенням овець, свиней та великої рогатої худоби, а також вирощуванням зерна та бавовни.