Маврикій

Географічне розташування Маврикія

Маврикій складається з головного острова Маврикій, невеликого вулканічного острова Родрігес, двох островів Алега та островів Св. Брендона. Острівна держава входить до складу Маскаренського архіпелагу в Індійському океані біля берегів Африки. Острів Маврикій має вулканічне походження, але оточений кораловими рифами. Він складається з родючих рівнин із крутими скелями, що оточують плато з кількома невеликими річками. Клімат субтропічний, зі спекою та високою вологістю протягом усього року. З вересня до травня можуть виникати великі тропічні циклони.

Острови чутливі до зміни клімату, що можна побачити з підвищення рівня моря і факту, що країна постраждала від потужних штормів більше, ніж раніше. Найбільшими екологічними проблемами на Маврикії є вирубування лісів, забруднення води та руйнування коралових рифів. Вирубування лісів призвело до ерозії ґрунту, а багата природна флора країни опинилася під загрозою. Уряд ухвалив низку заходів щодо запобігання руйнуванню довкілля країни, а також висунув нові керівні принципи сталого розвитку.

У 2020 році Маврикій зазнав найбільшої екологічної катастрофи в історії острова, коли корабель сів на мілину і в море випливло 1000 тон нафти. Очікується, що розлив нафти матиме катастрофічні довгострокові наслідки для критично вразливих морських екосистем, в яких мешкають 38 видів коралів, більше 72 видів риб, 4 види морської трави і зелена черепаха, що знаходиться під загрозою зникнення.

Коротка історія Маврикія

Острів Маврикій був безлюдним, коли його відкрили арабські та малайські мореплавці у 15 столітті. Коли португальські моряки, як і перші європейці, відкрили острів у 16 столітті, він ще був безлюдним. Перша колонізація острова відбулася 1598 року, коли на ньому оселилися голландські моряки. Голландці назвали острів Маврикій на вшанування голландського принца Моріца Оранського. У 1710 році колонію покинули голландці, а через п'ять років острів був окупований французами. Він став процвітаючою колонією під керівництвом Французької Ост-Індської компанії. Французи побудували плантаційну економіку, в якій цукор був найважливішим продуктом, а раби зі Східної Африки та Мадагаскару використовувалися як робоча сила.

Маврикій був окупований Великобританією у 1810 році і формально став британською колонією у 1814 році. Після того, як британці оголосили рабство поза законом у 1830-х роках, французькі маврикійці почали імпортувати робочу силу з Індії для своїх плантацій. Маврикій став незалежним у 1968 році, зберігаючи британського монарха як главу держави, поки не став республікою у 1992 році. З моменту здобуття незалежності в країні склався стабільний демократичний уряд та сильна економіка.

Суспільство та політика Маврикія

Маврикій – парламентська демократична республіка, де главою держави президент. Президент переважно виконує церемоніальну роль і обирається парламентом кожні п'ять років. Президент офіційно призначає прем'єр-міністра, який завжди є лідером партії, яка здобула найбільшу кількість місць у парламенті після виборів. Прем'єр-міністр і уряд мають виконавчу владу. Маврикій – одна з небагатьох країн Африки з багатопартійною системою, що діє, а для політики країни характерні коаліції між кількома партіями.

Серед політичних партій є широка згода щодо демократичних цінностей країни. Демократичні права добре розвинені, а виборча система забезпечує представництво різних етнічних груп у парламенті.

Рівень життя на Маврикії є одним з найвищих серед країн, що розвиваються. Тут добре розвинена державна охорона здоров'я, кожен має доступ до чистої питної води. Однак жінки недостатньо представлені на ринку праці і в політиці і мають значно нижчу заробітну плату, ніж чоловіки. Крім того, насильство щодо жінок у сім'ї є серйозною проблемою, про яку рідко повідомляється в поліцію.

Економіка та торгівля Маврикія

Маврикій довгий час був однією з найсильніших економік Африки. Країна пройшла шлях від аграрної економіки з упором на експорт цукру до більш універсальної економіки зі зростанням промисловості, фінансів та туризму. В останні десятиліття економічне зростання країни було відносно стабільним. Це подвоїло дохід душу населення країни і підвищило добробут. З початку 2000-х років великі інвестиції були вкладені в інформаційні та комунікаційні технології.

У вартісному вираженні Маврикій імпортує більш ніж удвічі більше, ніж експортує країна. Цукор, поряд із промисловими товарами, є найважливішим експортним продуктом, проте рибальство стає дедалі важливішим джерелом доходу. Чотирма найважливішими торговими партнерами є Франція, Китай, Саудівська Аравія та Індія.

Близько семи відсотків населення живе за національною рисою бідності, що є найнижчим показником серед усіх африканських країн. Рівень життя, як і раніше, варіюється на різних островах, серед найбіднішого населення країни переважають креоли африканського походження.