Вірменія
Географічне розташування Вірменії
Вірменія – країна, що не має виходу до моря в Азії, розташована недалеко від Чорного і Каспійського морів. Вірменія розташована на Вірменському нагір'ї, до якого окрім Вірменії входять частини Туреччини, Азербайджану та Ірану. Більшість Вірменії складається з гір, але ландшафт також характеризується озерами, пустелями та лісами. У Вірменії континентальний клімат із спекотним літом та холодною зимою. У країні спостерігаються великі коливання температури та кількості опадів через різницю у висоті в різних районах. Вірменія за площею найменша з колишніх радянських республік. Країна схильна до землетрусів, які завдали багато руйнувань. Катастрофічне землетрус 1988 року забрав життя тисяч людей і залишив без даху над головою півмільйона вірмен. Деякі частини Вірменії були сильно забруднені промисловими викидами за радянських часів. Чимало з колишніх заводів нині закриті, але більшість орних земель країни забруднена і знищена через надмірне використання токсичних пестицидів.
Коротка історія Вірменії
Вірменію часто називають першою християнською країною у світі, оскільки ця країна була однією з перших у світі, яка запровадила християнство як державну релігію у 301 році н.е. Центральне розташування Вірменії у своєму регіоні призвело до того, що багато різних народів завойовували цю територію протягом століть. Вірменія була частиною імперії Османа з початку 16 століття. Наприкінці 19 століття Османська імперія почала розпадатися. Натхненні європейськими визвольними рухами вірмени стали вимагати незалежності. Побоюючись вірменського повстання, уряд у Стамбулі 1915 року вирішив депортувати вірмен до Сирії та Месопотамії. Турецькі війська здійснили масову депортацію і масові вбивства вірмен. Це називається Геноцидом вірмен. Від 300 000 до 1 500 000 вірмен в Османській імперії, нині Туреччини, було вбито. Інцидент є предметом широких суперечок та дискусій, особливо між Туреччиною та Вірменією. На думку Туреччини, ці смерті були частиною страждань під час Першої світової війни, а не систематичними вбивствами. У 1920 році Вірменія була включена до складу Радянського Союзу і була частковою республікою, доки країна не стала незалежною у 1991 році. З моменту здобуття незалежності Вірменія перебуває у конфлікті з Азербайджаном через територію Нагірного Карабаху. Сторони уклали перемир'я 1994 року, але восени 2020 року конфлікт знову спалахнув із запеклими зіткненнями. З того часу сторони уклали нову угоду про припинення вогню.
Суспільство та політика Вірменії
Після здобуття незалежності і до 2018 року у Вірменії була напівпрезидентська система. У цій системі президент має велику політичну владу. У 2008 році до конституції було внесено поправку з метою рівномірного розподілу влади між політичними інститутами. Нині Вірменія вважається парламентською республікою. У цій системі парламент має більше влади, ніж у напівпрезидентському уряді. Парламент призначається за допомогою виборів, а потім парламент обирає президента та прем'єр-міністра. Офіційно Вірменію називають ліберальною демократією, але політика країни характеризується порушенням демократичних традицій. Критика зазнала кількох виборів зі звинуваченнями у фальсифікації виборів. Корупція поширена, а економіка країни страждає від організованої злочинності, керованої бандами та мафіозними організаціями. Незважаючи на це, Вірменія вважається однією з найдемократичніших країн колишнього СРСР. Як і деякі колишні радянські республіки, Вірменія з моменту здобуття незалежності боролася з великою кількістю еміграції через бідність та погані умови життя. У країні також є серйозні проблеми, пов'язані з торгівлею людьми, примусовою працею та дитячою працею.
Економіка та торгівля Вірменії
Вірменія є країною із середнім рівнем доходу, але має проблеми зі створенням добре функціонуючої економіки. Вірменія щосили намагалася знайти альтернативні бізнес-маршрути, щоб замінити промисловість радянських часів. Сусідні держави Туреччина та Азербайджан закрили свої кордони з Вірменією через конфлікт у Нагірному Карабаху. Це погіршило економічну ситуацію, оскільки ускладнює торгівлю із сусідніми країнами. Крім того, військові витрати, пов'язані з конфліктом, високі. Серйозною проблемою є високе безробіття та бідність. Близько 30% жителів країни живуть за межею бідності. Економіка Вірменії сильно залежить від доходів від експорту товарів та грошових переказів від вірмен, які працюють за кордоном. Імпорт країни перевищує експорт країни, що призвело до дефіциту торговельного балансу. Сьогодні алмази та метали становлять основну статтю експорту Вірменії. Туризм також є сектором, що розвивається. Нафта та газ імпортуються з Росії та Ірану, і ці країни є найважливішими торговими партнерами Вірменії.
Вірменська кухня та кулінарні традиції Вірменії
Вірменська кухня є однією з кухонь світу, що розвивалися на стику цивілізацій з різними культурними та релігійними традиціями. Сама Вірменія є християнською країною, тому немає обмежень на використання тих чи інших продуктів у рецептах страв. У той же час більшість країн, розташованих у тому ж регіоні, що і Вірменія, є мусульманськими і кулінарія в них підкоряється халялу, що накладає певні обмеження на кулінарію цих країн. Проте, розвиваючись у своїх традиціях, вірменська кухня багато чого запозичила у своїх сусідів – суттєвий вплив на формування кулінарних традицій Вірменії надали національні кухні Туреччини, Азербайджану, Ірану, Сирії та багатьох інших країн цього регіону. На розвиток кухні Вірменії також вплинула і грузинська кухня, що простежується в схожих назвах грузинських та вірменських рецептів страв. https://kashevar.com/ua/recipes/armenia Вірменська кухня пропонує широке розмаїття сучасних та традиційних рецептів страв, які здатні задовольнити навіть найвибагливішого гурмана. Такі страви вірменської кухні, як хаш, бозбаш, панір, шашлик з баранини, шашлик з риби, плов, долма, хариса, аміч, бастурма, кутап, мшош, хашлама, гата, алані та багато інших, відомі не тільки в самій Вірменії, але й популярні далеко поза її межами.