Еквадор
Географічне розташування Еквадору
Еквадор простягається від Амазонки на сході, через Анди і до узбережжя Тихого океану, межує з Колумбією та Перу. Материк поділено на три частини: узбережжя та низовини на заході, вкриті тропічними лісами та пустельми, височини гірського хребта Анд та низовини на сході, де знаходяться тропічні ліси Амазонки. За сто миль від материка знаходяться Галапагоські острови, внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. І на островах, і в Андах є кілька вулканів, що діють. Найвищий діючий вулкан у світі - Котопаксі (5897 м), розташований у високогір'ї.
У різних географічних частинах клімат дуже відрізняється. В Амазонці клімат тропічний з високими температурами та зливами. На південному заході знаходиться пустеля, а у високогір'ї, чим вище піднімаєшся, тим холодніше, а також більше опадів. Кожні кілька років країна піддається впливу Ель-Ніньо та Ла-Нінья – двох кліматичних явищ, які спричиняють серйозні погодні порушення. Регулярно відбуваються й інші стихійні лиха, такі як землетруси, зсуви, повені та періодичні посухи.
Знищення лісів є серйозною екологічною проблемою. Вирубка лісів викликана сільським господарством, особливо тваринництвом та плантаціями бананів, какао та пальмової олії, а також потеплінням клімату. Видобуток нафти призвів до забруднення води, що може завдати шкоди унікальній флорі та фауні Галапагоських островів. У 2008 році Еквадор став першою країною у світі, яка надала права на природу через нещодавно прийняту конституцію.
Коротка історія Еквадору
Найраніші сліди перебування людей біля сучасного Еквадору датуються 8000 роком до нашої ери. Наприкінці 15 століття цей район став частиною старої Імперії інків, а місцеві культури було знищено. У 1520-х роках іспанці досягли Еквадору, а 1544 року країна стала частиною Іспанської колоніальної імперії. Усього за 100 років половина інків померла через хвороби та примусову працю внаслідок європейської колонізації.
На початку 19 століття розпочалася боротьба за незалежність проти іспанської колоніальної влади. Еквадор став незалежним у 1822 році, тоді як частина Великої Колумбії. 1830 року Еквадор став повністю незалежним. Після здобуття незалежності країна перебувала у конфлікті з Перу протягом 200 років. Конфлікт виник через розбіжності щодо земель в Амазонії. Після війни 1941-42 років Еквадору довелося поступитися Перу великими багатими на нафту територією Амазонки. Остаточна мирна угода поклала край конфлікту в 1998 році.
XX століття було політично нестабільним, з кількома військовими переворотами та економічними кризами. З 1979 року в країні діє громадянське правління, але, незважаючи на реформи та спроби демократизації, цей час характеризувався політичною нестабільністю. Кілька президентів було повалено під час їхнього правління. Лише 2007 року, коли до влади прийшов Рафаель Корреа, хвилювання вдалося вщухнути. Прийшовши до влади Корреа, країна отримала нову конституцію, справедливіший розподіл багатства країни, нижчий рівень безробіття та стабільніший політичний ландшафт.
Суспільство та політика Еквадору
Еквадор – демократична унітарна республіка, і президент має значну владу як главу держави та уряду. Згідно з новою конституцією 2008 року, президент, віце-президент та національні збори обираються прямим голосуванням на чотирирічний термін.
Незважаючи на поліпшення соціальних умов у країні останнім часом, як і раніше, існує велика економічна нерівність між багатими і бідними, і більше п'ятої частини населення живе за національною рисою бідності. Правляча влада намагається зрівняти економічні відмінності в країні за допомогою програм соціального забезпечення, таких як безкоштовне навчання, оплачувана відпустка по догляду за дитиною та безкоштовна охорона здоров'я, але між державними та приватними послугами існують великі відмінності.
В Еквадорі торгівля людьми є серйозною проблемою, а злочинність у країні висока. Кожна п'ята дитина страждає від недоїдання, а відсутність доступу до чистої води становить ризик здоров'ю населення. Також зростає частка населення, яке страждає від таких захворювань, пов'язаних із способом життя, як ожиріння, діабет та високий кров'яний тиск.
Економіка та торгівля Еквадору
Еквадор – одна з найбідніших країн Південної Америки. Економічному розвитку довгий час перешкоджав високий рівень безробіття та інфляції. За час президентства Корреа економіка зросла майже вдвічі, і понад мільйон еквадорців вирвалися з бідності. Країна нині вважається країною із середнім рівнем доходу, але її залежність від нафти та великий міжнародний борг створюють економічні проблеми.
Еквадор залежав від одного експортного продукту: какао у 1920-х роках, кава у 1930-х, бананів у 1940-х, а з 1970-х років основним джерелом доходу стала нафта. Залежність від одного продукту означає, що економіка дуже вразлива до коливань цін, а падіння цін на окремі товари протягом усієї історії сприяло нестабільним економічним та соціальним умовам.
Громадяни Еквадору, які живуть за кордоном, відправляють додому стільки грошей, що становить невелику, але важливу частину економіки. Туризм також став важливим сектором. Основним торговим партнером Еквадору є Сполучені Штати, а валютою Еквадору з 2000 року є долар США, оскільки місцева валюта сукре втратила свою цінність під час високої інфляції.