Чилі

Географічне розташування Чилі

Чилі – витягнута та вузька країна, схожа на величезне узбережжя, що виходить на захід до Тихого океану. Його довжина перевищує 4200 кілометрів, а кліматичні умови дуже різноманітні. На півночі знаходиться найпосушливіша зона у світі – пустеля Атакама. Клімат на півдні країни прохолодний і дощовий, а природа схожа на ту, що зустрічається в скандинавських країнах з ялиновими лісами, фіордами, озерами та узбережжями архіпелагів. На клімат у країні впливає також течія Гумбольдта, яка робить внутрішні райони теплішими, ніж прибережні райони, і приносить із собою холодний нічний туман у степові землі та пустелі на півночі.

З початку 2000-х років Чилі досягла великих успіхів у розведенні лосося. На жаль, ця галузь негативно вплинула на навколишнє середовище. Викид хімікатів та поживних речовин з об'єктів став серйозною проблемою для фауни морського дна та якості води. Ще одна екологічна проблема в Чилі - велика вирубка лісів. Експорт виробів із деревини дуже вигідний і тому дуже поширений. Вирубування лісів у поєднанні з викидами промисловості та діяльністю людини призводить до серйозного забруднення повітря у містах.

У 2010 році Чилі постраждав від потужного землетрусу, який спричинив цунамі. Руйнування були великими, загинуло понад 450 людей.

Коротка історія Чилі

Поставивши Анди як барикаду, сама природа на довгий час забезпечила ізоляцію корінного населення Чилі від решти світу. В 1540 прибули іспанці, і країна стала підкорятися віце-королівству Перу. Іспанці зіткнулися з опором місцевого населення, але в 1541 досягли родючої долини Чилі і заснували Сантьяго. Через століття корінне населення скоротилося вдвічі через війни проти іспанців і хвороб з Європи. У 1818 році Чилі стала формально незалежною від Іспанії, що започаткувало довгу демократичну епоху. За винятком двох періодів анархії у 1830-х та 1930-х роках, демократія проіснувала до 1973 року.

Сальвадор Альєнде був першим демократично обраним президентом-марксистом у 1970 році. Націоналізувавши економіку, Альєнде зміг підвищити заробітну плату і купівельну спроможність, а також знизити безробіття, але його соціалістична політика відлякала інвесторів, і капітал витік із країни. 1973 року Аугусто Піночет влаштував державний переворот, спрямований на придушення марксистської політики Альєнде. Період правління Піночета характеризувався економічним зростанням, але також жорстокими репресіями та суворою диктатурою.

Після великих демонстрацій та кількох повстань у 1989 році було проведено демократичні вибори. З того часу влада поперемінно переходила між двома великими партійними альянсами; Лівоцентристський альянс «Концертасьйон» та правоцентристський альянс «Чілі Вамос». Колишній президент Себастьян Піньєра переміг на виборах 2018 року та викликав палке невдоволення серед населення Чилі. 2019 рік характеризувався протестами та демонстраціями як мирними, так і жорстокими. Демонстранти вимагали соціальної та економічної справедливості, оскільки Чилі є однією з країн із найвищим рівнем нерівності у світі. У жовтні 2020 року пройшов референдум щодо нової конституції, і переважна більшість проголосувала за.

Суспільство та політика Чилі

Чилі – демократична республіка, де президент є одночасно главою держави та главою уряду. Країна є унітарною державою, але має 15 регіонів та 346 муніципалітетів. Законодавча влада поділена на дві палати: Сенат та Палату депутатів. У політиці домінують два крила: західне та праве.
Чилі часто називають однією з найдемократичніших і найвільніших країн Південної Америки. Політичні партії можуть діяти вільно, регулярно проводяться чесні демократичні вибори, дотримується свобода організацій та зборів. Корупційний скандал у національній поліції та земельні конфлікти з народом мапуче викликали реакцію, зокрема, з боку ООН та правозахисників, які розкритикували за це Чилі. Розслідування щодо людей, які порушили права людини під час військової диктатури, продовжуються.

Під час референдуму у вересні переважна більшість проголосувала проти проекту нової прогресивної конституції. Проект включав, серед іншого, законне право на здоровий клімат та довкілля, а також те, що Чилі може стати багатонаціональною державою. Влада Чилі знаходиться у процесі внесення поправок до проекту.

Економіка та торгівля Чилі

Економіка Чилі є однією з найбільш стабільних та конкурентоспроможних у Латинській Америці. Ще з колоніальних часів економіка Чилі значною мірою ґрунтувалася на експорті сировини сільського господарства та гірничодобувної промисловості. Мідь є найважливішим експортним товаром, а Чилі є провідним виробником міді у світі з 1980-х років. Проте останніми роками роль міді частково взяли він інші продукти. Такі товари, як фрукти, вино, деревина та риба, сьогодні є важливими експортними товарами. Китай, США, ЄС, Перу, Аргентина та Бразилія є найважливішими торговими партнерами країни.

Колишній військовий режим спричинив те, що Чилі мала відносно великий зовнішній борг. Борг різко скоротився відповідно до економічного зростання країни у 1990-ті та 2000-ті роки. Добре розвинена економіка та реформи у фінансовому секторі призвели до того, що Чилі стала першою з країн Південної Америки, яка отримала схвалення як член ОЕСР у 2010 році. Незважаючи на хорошу економіку, безробіття в країні високе, що можна пояснити, в тому числі тим, що розширення гірничодобувного сектора не призвело до створення нових робочих місць, оскільки були зроблені інвестиції в передові технологічні інструменти.