Сінгапур

Географічне розташування Сінгапуру

Більшість узбережжя Сінгапуру покрита звалищами, портовими спорудами та болотними дренажами. Клімат вологий тропічний та майже без сезонних коливань із середньою температурою 27°С. У деяких заповідниках збереглися тропічні ліси. Сінгапур – місто-держава, тому дика природа здебільшого обмежена природними заповідниками та болотистим лісом Ні Сун.

Екологічні проблеми в Сінгапурі пов'язані із забрудненням від промисловості, обмеженим доступом до прісної води та проблемами з утилізацією відходів через брак вільної землі. Країна також може страждати від диму та забруднення повітря внаслідок лісових пожеж у сусідніх Індонезії та Малайзії.

Коротка історія Сінгапуру

З 200-х Сінгапур був торговим форпостом для кількох королівств регіону. Після 14 століття кілька конфліктів між великими державами регіону призвели до того, що місто було майже повністю покинуте. Між 16 та 19 століттями островом правив султанат Джохор. У 1819 році місто стало частиною Британської імперії. Разом із Пенангом та Малаккою Сінгапур входив до складу нещодавно створеної британської колонії Стрейтс-Сетлментс. Сінгапур був вільним портом і став домінуючим торговим та портовим містом у Південно-Східній Азії. Населення швидко зростало, і китайці стали домінуючою етнічною групою. З 1920-х років Сінгапур перетворився на добре укріплену британську військово-морську базу.

Під час Другої світової війни острів був окупований Японією, а колонію Стрейтс-Сетлментс розпустили. 1946 року Сінгапур став незалежною колонією британської корони, а 1963 року став частиною Федерації Малайзії. Сильні протиріччя між радикальним Сінгапуром, у якому домінують китайці, та консервативною Малайзією, в якій домінують малайці, призвели до того, що Сінгапур вийшов із федерації у 1965 році. З того часу острів став незалежною республікою.

Домінуючою партією є Партія народної дії. Партія утримувала владу та посаду прем'єр-міністра з моменту звільнення у 1965 році. Політична опозиція пригнічується, але з 1981 року їй дозволено бути представленою у парламенті.

Суспільство та політика Сінгапуру

Офіційно Сінгапур є демократичною республікою, але практично країна має явні авторитарні і недемократичні риси. Виконавча влада належить уряду та прем'єр-міністру. Главою держави є всенародно обраний президент, який має відносно невеликі повноваження. У 2017 році Халіма Якоб була обрана першою жінкою-президентом країни. І ЗМІ, і Інтернет у Сінгапурі контролюються державою.

Сінгапур завжди був важливим торговим центром, а населення складається з багатьох народів, культур, мов і релігій. Незважаючи на недемократичний уряд та змішане населення, країна мирна і добре функціонує.

У Сінгапурі один із найвищих рівнів життя у світі, висока середня тривалість життя, хороша система охорони здоров'я та хороша система освіти. Жінки та чоловіки рівні за законами країни, але жінки часто заробляють менше за чоловіків і недостатньо представлені в політиці. У країні існує особлива форма страхування через хворобу, пенсію та безробіття. Кожен сплачує податки до центрального фонду медичного обслуговування, який мешканці можуть використовувати для придбання будинку, оплати медичних витрат чи пенсії.

Економіка та торгівля Сінгапуру

У колоніальні часи вільний порт Сінгапуру був місцем зустрічі між сусідніми країнами. Після здобуття незалежності країна зосередилася на індустріалізації та іноземних інвестицій. Це спричинило сильне економічне зростання. Сьогодні на частку промисловості припадає 24 відсотки валового внутрішнього продукту країни, і вона виробляє, серед іншого, кораблі, нафтові платформи, хімікати та електронне обладнання. Добре розвинена промисловість сприяє тому, що країна має позитивне сальдо торговельного балансу (вони експортують більше, ніж імпортують), незважаючи на те, що вони залежать від імпорту продовольства, води, нафти і газу з-за кордону. Судноплавний порт Сінгапуру є одним із найбільш завантажених у світі.

Острівна держава стала міжнародним банківським та фінансовим центром, і тут влаштувалася велика кількість транснаціональних компаній. З 1996 року Сінгапур більше не вважався країною, що розвивається, а з початку 1990-х років основна увага приділялася розвитку сфери послуг (торгівлі, фінансів, транспорту та туризму). Сьогодні послуги становлять 75 відсотків валового внутрішнього продукту країни. Сінгапур вважається провідним фінансовим центром Південно-Східної Азії та найкращою країною у світі для відкриття компанії. Як одна з найбільш технологічно розвинених країн світу, тут влаштувалися кілька китайських технологічних гігантів.