Японія

Географічне розташування Японії

Японія складається з кількох тисяч островів, більшість із них безлюдні. Більшість населення проживає на чотирьох найбільших островах. Понад 50% території країни покрито лісом, і лише невелика частина придатна для проживання через пересічену гірську місцевість. Під островами зустрічаються кілька плит земної кори, і в країні налічується понад 80 вулканів, що діють. Щорічно реєструються тисячі дрібних і трохи більших землетрусів та вивержень. У березні 2011 року в Японії стався найсильніший землетрус в історії країни, за яким був сильний цунамі, що спричинив великі руйнування на північно-східному узбережжі. У Японії помірний мусонний клімат із чіткою різницею у кількості опадів та температурі між сезонами. На півночі країни холодні та вітряні зими, а в південних частинах клімат майже тропічний. Забруднення повітря та прісної води є однією з найбільших екологічних проблем Японії.

Коротка історія Японії

Близько 300 р. до н. прийшли іммігранти з материкової частини Китаю та Кореї на територію сучасної Японії. Спочатку суспільство складалося з безлічі дрібних кланів, але згодом виникла імперія, керована суперниками сьогунами (головнокомандувачами). Японія була об'єднана в одне королівство приблизно в 1600 після серії воєн. Протягом наступних 250 років країна була більш менш закрита для зовнішнього світу при династії Токугава. У середині 19 століття американський тиск призвело до того, що країна знову відкрилася зовнішньому світу. Влада знову була зосереджена навколо імператора, який розпочав масштабні модернізаційні реформи у всьому суспільстві. За короткий час Японія стала однією з наймогутніших країн Східної Азії. У Другій світовій війні країна брала участь на боці Німеччини, а 1945 року союзники скинули атомні бомби на міста Нагасакі та Хіросіму. Це поклало край Другій світовій війні, і це єдиний випадок, коли атомні бомби використовувалися як зброя на війні. Японія була під американською окупацією протягом семи років після війни. Було введено нову, пацифістську конституцію та парламентську систему за американською моделлю. Японія втратила всі свої завоювання та землі, які завжди вважалися японськими. У 1951 році Японія уклала мир зі Сполученими Штатами та іншими союзниками та уклала договір про оборону, який надавав Сполученим Штатам право мати війська на японській землі. Країна стала східноазіатським бастіоном у боротьбі США проти комунізму. 1952 року Японія відновила свій суверенітет.

Суспільство та політика Японії

Сьогодні Японія відіграє важливу роль у міжнародній та регіональній політиці. Країна, як і раніше, керується відповідно до пацифістської конституції, написаної переможцями у Другій світовій війні в 1947 році. З пацифістською конституцією країна завжди відмовлятиметься від війни як засобу вирішення конфліктів. Однак у 2015 році парламент схвалив законодавчі зміни, які дозволяють Японії за певних обставин брати участь у військових операціях за кордоном. Формально главою держави є імператор, але реальна влада належить прем’єр-міністру. Він формує уряд з урахуванням регулярних виборів. У післявоєнний період у політиці домінувала Ліберально-демократична партія. В останні роки Демократична партія також була при владі. Доступ до енергії та використання ядерної енергії, поряд із млявою економікою та старіючим населенням, є одними з найбільших проблем, що стоять перед Японією. Крім того, відносини з Китаєм іноді бувають напруженими, особливо через розбіжності щодо того, кому належить архіпелаг Сенкаку. Натомість торгівля та інвестиції між двома країнами продовжують процвітати. Рівень життя Японії високий, а поліпшення, що відбулися результаті економічного зростання, розподіляються досить рівномірно.

Економіка та торгівля Японії

Японія є однією з найбільших та найважливіших економік світу. Країна є світовим лідером у низці областей електроніки та інформаційних технологій. Менш ніж 15% земель Японії використовується для сільського господарства. Найважливіший продукт – рис. Відновивши свою промисловість за дуже короткий час після руйнувань Другої світової війни, Японія пережила величезне економічне зростання з 1960-х років. Дуже високоосвічене населення, політична стабільність і довоєнні промислові структури, що існували, уможливили вибухове зростання.

У Японії немає ринкової економіки у традиційному розумінні, оскільки зв'язки між бізнесом та державою особливо тісні. Влада часто розробляє правила та заходи у тісній співпраці з найбільш важливими компаніями для забезпечення стабільного розвитку. Країна сильно постраждала від азіатської фінансової кризи у 1990-х роках, але відновилася у 2000-х. Фінансова криза 2008 року та цунамі 2011 року негативно позначилися на економіці.

Скорочення працюючого населення і масова хвиля людей похилого віку вимагають нової пенсійної системи, і влада поставила за мету прийняти до 2025 року 500 000 робітників з-за кордону у зв'язку зі зростанням літнього населення. Влітку 2018 року також було підписано угоду про вільну торгівлю між ЄС та Японією, на частку яких у сукупності припадає третина світової економіки.

Японська кухня та кулінарні традиції Японії

Японська кухня є своєрідною унікальною кухнею, більшість рецептів страв японської кухні з'явилися незалежно від впливу кулінарних традицій інших країн і народів. Сильне впливом геть становлення та розвитку японської кухні надали й продукти, що були доступні Японії. З цієї причини в японській кухні є безліч рецептів страв, що включають рис, рибу і морепродукти. На весь світ японську кухню прославили суші та роли, які готуються з рису, морепродуктів, риби та інших інгредієнтів. Однією з відмінностей японської кухні від інших є прагнення створити не просто рецепти страв, а унікальну кулінарну композицію, яка буде не тільки смачна, а й добре виглядатиме. Традиційними рецептами японської кухні https://kashevar.com/ua/recipes/japan є суші та роли, сашими, онігірі, темпура, окономіяки, унаги, карааги, яловичина вагю та кобе, сябу-сябу, якіторі, рамен, місо-суп, удон, соба, тонкацу, такоякі, гюдон, гедза натто. Крім того, японська кухня багата на десерти – дораяки, вагасі, дайфуку моті, екан, данго, майяки та напої – саке, вмішу, віскі, матчі, пиво, сітку, а також різними сортами морозива.